Роль і задачі предмету «Професійна етика та культура спілкування» 

1.     Етика – як наука, сутність і поняття.

2.     Мораль і моральність – сутність та поняття.

3.     Спілкування – сутність і поняття.

4.     Етикет – сутність та поняття.

5.     Професійна етика.

6.     Службовий етикет.

 Термін «етика» вперше вжив Арістотель (384-322 р. до н.е.) для визначення галузі філософії, яка мала дати відповідь на запитання, що ми повинні робити, щоб здійснювати правильні, моральні вчинки.

Етика — наука про мораль: її природу, сутність, специфіку, роль і місце в розвитку людини. Вона вивчає особливу сферу людської діяльності, її закономірності та прояви в історичній практиці людей, у моральних поглядах, у структурі моральної свідомості.

Етика – наука  про мораль, що досліджує, які риси властиві досконалій людині.

Мораль і моральність – сутність та поняття.

Мораль - це норми та приписи (правила) поведінки в ставленні людей один до одного та до суспільства.

Моральність – це втілення цих норм, правил і  принципів у реальній поведінці людей та стосунках між

ними.

Моральні норми – норми, які оцінювали вчинки людей з позицій добра і зла, справедливості та несправедливості, милосердя та жорстокості тощо.

Спілкування – сутність і поняття.

Спілкування – це процес встановлення та розвитку контактів між людьми.

Структара спілкування:

-         комунікація (обмін інформацією);

-         інтеграція (взаємодію);

-         соціальна перцепція (сприйняття).

До ділового спілкування відносяться: ділова бесіда, телефонна ділова бесіда, виробнича нарада, переговори, прийом, письмове ділове спілкування, виступ в засобах масової інформації та перед аудіторіею. Ділове (офіційне, службове) спілкування в залежності від обставин може бути прямим і непрямим. Пряме спілкування  проходить при безпосередньому контакті суб'єктів спілкування, а непряме – за допомогою  переписування чи технічних засобів.

 Технологія спілкування охоплює наступні етапи:

- встановлення контакту;

- оцінка  ситуації;

- обговорення питання або проблеми;

- прийняття рішення;

- вихід з контакту.

Таким чином етика ділового спілкування – сукупність моральних норм, правил і уявлень, які регулюють поведінку і відносини людей в процесі трудової діяльності у сфері бизнесу.

Види ділового спілкування

Ділове  спілкування	Телефонна ділова бесіда
	Ділова бесіда
	Прийом
	Виробнича нарада
	Письмове ділове спілкування
	Виступ в ЗМІ
	Переговори

Культура спілкування - це сукупність форм взаємодії з іншими людьми. Відмінною особливістю культури спілкування є взаємний зв'язок, що припускає відгук на думки, почуття і проблеми іншої людини.

Культура поведінки - сукупність форм повсякденної поведінки людини (у праці, в побуті, у спілкуванні з іншими людьми), в яких знаходять зовнішнє вираження його моральні та естетичні норми. У відомому сенсі до культури поведінки можна віднести культуру праці, здатність правильно організувати робочий час і місце, знайти доцільні прийоми для досягнення корисних результатів.
           Культура мови - вміння грамотно, ясно й красиво висловлювати свої думки. Відіграє велику роль у спілкуванні. Залежить від загальної культури людини, від того, як він розуміє і вміє застосовувати на практиці правила етики та.

Етикет – сутність та поняття.

Етикет – (від франц. – манера поведінки), етикетом називається сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків

Головні принципи етикету – це загальнолюдські норми моралі, які, ставши надбанням особистості, перетворюються на моральні якості: чемність, коректність, тактовність, делікатність, скромність.

Чемність – це форма взаємовідносин між людьми, яка полягає у виявленні уваги, шаноби, доброзичливості.

Коректність – це здатність триматися в рамках загальноприйнятих правил у будь-якій, навіть конфліктній ситуації.

Делікатність – це виявлення уваги до конкретної людини.

Скромність – уміння людини бути самою собою.

Виділяють чотири основних підсистеми етикету:

·        мовний, або вербальний етикет.

Мовний етикет регламентує словесні формули вітання, знайомства, поздоровлення, побажання, подяки, вибачення, прохання, запрошення, ради, пропозиції, розради, співчуття, компліменту, схвалення; до мовного етикету відносять також манеру розмовляти (у тому числі і по телефону) і мистецтво вести бесіду;

·        міміка і жести.

Багато народів мають свої специфічні жести вітання, прощання, згоди, заперечення, подиву, причому ці жести можуть мати різноманітне забарвлення: нейтральне, ритуально-урочисте, фамільярно-вульгарне. Відношення до співрозмовника і теми бесіди виражається також за допомогою міміки, посмішки, напряму погляду;

·        організація простору в етикеті (або етикетна проксемика).

Важливе значення в етикеті має і взаємне розташування співрозмовників у просторі, вибір визначеної дистанції, наявність або відсутність між ними фізичного контакту. Необхідно знати, яке місце в будинку або за столом вважається почесним, які поза припустимі в тій або іншої ситуації;

·        етикетна атрибутика (або світ речей в етикеті).

До етикетної атрибутики відносяться насамперед  одяг, прикраси і головні убори, а також подарунки, квіти, візитні картки.

 Види етики й етикету. Розрізняють придворний, повсякденний, діловий, гостьовий, професійний, дипломатичний та інші види етики та етикету.

Професійна етика - система конкретних моральних норм і принципів з врахуванням особливостей тієї чи іншої професійної діяльності людей.

 Професійна етика - це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій обстановці, норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків. Професійна діяльність, об’єктом якої стають живі люди, утворює складну систему взаємоперехідних, взаємозумовлених моральних стосунків. До цієї системи належить перш за все:

1. ставлення спеціалістів до об’єкта праці (слідчий – обвинувачений, лікар – хворий, перукар – клієнт).

2. стосунки спеціаліста з колегами (адвокати, лікарі, міліціонери, депутати, перукарі між собою).

 3. ставлення спеціаліста до суспільства (призма професійної діяльності, анекдот).

Службовий етикет — це сукупність найдоцільнішіх правил поведінки людей у трудових колективах. Дотримання правил і вимог службового етикету є обов'язковим для всіх: і керівників, і підлеглих.

Так, на службі люди зазвичай звертаються один до одного на "Ви", поводяться чемно, намагаються бути чемними і коректними.    На роботі, за правилами етикету, розмовляють про приємні і цікаві речі, не обговорюють особисте життя, зовнішність присутніх, ділові проблеми, намагаються усміхатися. На роботі людина проводить більшу частину свого життя, а відтак їй приємніше працювати там, де панує взаємоповага й усі дотримуються етичних норм і правил етикету. У службових стосунках доречною формою спілкування є звертання до всіх на "Ви”. Вихований співробітник зажди пропустить жінку поперед себе, притримає перед нею двері. Якщо вони в рівних умовах, чоловік не сідатиме, якщо жінка стоїть. У гардеробі чоловік допоможе жінці одягтися, хоч у службових умовах він цього може й не робити. Жінка на роботі також має дотримуватися певних правил (зокрема, на робочому столі повинні бути лише речі, потрібні для роботи). Чепуритися краще в спеціально встановленому місці, а не в кабінеті, де знаходяться колеги, а тим більше клієнти.

       Правила і вимоги службового етикету мають сприяти створенню здорового морально-психічного клімату і піднесенню настрою, підвищенню продуктивності праці. Учені радять:

керівникові:

• намагатися робити зауваження підлеглим віч-на-віч;

• навчитися заохочувати підлеглих;

• визнавати свої помилки;

• уміти карати;

• не сперечатися через дрібниці;

• бути доброзичливим, делікатним;

 усім співробітникам:

— володіти загальною культурою;

— порядно ставитися до інших;

— поважати людську гідність колег;

— не лицемірити, не брехати;

— бути ввічливими;

— свої негаразди, прикрощі залишати за межами установи;

— бути доброзичливими, сумлінними, шанобливими, тактовними, делікатними;

— уміти висловлювати співчуття.

Службовий етикет передбачає і правила поведінки з клієнтами та партнерами по бізнесу.

Етикет службових взаємин зобов'язує:

• бути ввічливим до всіх клієнтів (думка кожного клієнта впливає на імідж фірми, установи);

• зустрічі починати вчасно;

• на всі дзвінки і листи клієнтів вчасно давати відповіді;

• прийняті рішення виконувати у зазначені терміни;

• працівників бути в гарному і охайному одязі.

Усе це сприятиме надійним і довготривалим взаєминам із клієнтами, зростанню прибутків фірми.У професійній етиці формується система конкретних моральних норм із супутніми їм практичними правилами, які "обслуговують" ту чи іншу галузь людської діяльності. Адже від культури говоріння, слухання, від культури поведінки, мови залежать результати професійної діяльності. Широко вживаним є сьогодні термін професійна культура (культура певної професії). Фахівець має не лише виявляти свої моральні якості, а й впливати через них на інших. Особливо це стосується професій суддів, учителів, лікарів, перукарів тощо.

Запитання і завдання для самоконтролю.                                                                                                                                         Завдання 1. Користуючись додатковою літературою та джерелами Internet, напишіть повідомлення на одну із запропонованих тем:  1. Історія етики й етикету. 2. Особливості ділового етикету у США.  3.  Діловий етикет у Великій Британії.  4. Етикет ділових взаємин у Франції.  5. Діловий етикет Фінляндії. 6. Німецькі бізнесмени і діловий етикет. 7. Етикет службових взаємовідносин в Італії  8. Діловий етикет японських бізнесменів. 9. Етикет ділового спілкування в Південній Кореї.  10. Діловий етикет у Туреччині.  11. Арабські країни і діловий етикет.  Завдання 2. Дайте відповіді на запитання  1. Що таке етикет? 2. Який етикет називається службовим?  3. Яких правил етикету потрібно дотримуватися на роботі? Чому? 4. Які правила етикету в стосунках з клієнтами ви запам'ятали? Назвіть їх.