Як допомогти дітям пережити лихо: рекомендації для педагогів

Як педагог, ви можете зробити дуже багато для того, щоб заспокоїти своїх учнів і допомогти їм розібратися зі своїми думками та почуттями стосовно катастрофи та її впливу на родини і громади. Постійний та регулярний контакт з викладачами та друзями допоможе дітям відновити відчуття безпеки. У такі часи ваша відданість, співчуття та навички стають особливо важливими та потрібними!

Не жалійте часу та зусиль для того, щоб допомогти іншим. Спілкуйтеся з колегами та керівництвом навчального закладу, діліться досвідом, страхами та проблемами – у такий спосіб ви зможете підтримати одне одного. Саме так можна привести до ладу власні думки та переживання і підготуватися до питань учнів.

1. Варто говорити про подію в стінах училища. Не завжди корисно радити дітям “просто забути про це”. Вислухайте те, що говорять учні, проаналізуйте їхні відчуття та досвід. Обговоріть з ними деякі почуття та думки, що цілком природно виникають у них за цих обставин.

2. Завжди будьте готові до діалогу зі своїми учнями – вони повинні знати, що ви готові їх вислухати.

3. Взаємна підтримка ровесників надзвичайно важлива: створюйте можливості для того, щоб учні могли працювати разом.

4. Переконуйте учнів у тому що ваше завдання – перетворити навчальний заклад на максимально безпечне для них місце, і що їхні батьки чи опікуни зроблять усе можливе, щоб вони почувалися у безпеці.

5. Будьте готові до непростих запитань: Наприклад, “Чому?” (Людині важко зрозуміти масове знищення чи руйнування – покажіть, що ви це також не приймаєте, і спробуйте надати чітке пояснення зрозумілою мовою); “Чи все буде добре?” (НЕ давайте неправдивих обіцянок чи марних надій, але розкажіть учням, що різноманітні рятувальні організації, міністерства та відомства, військові та міліція роблять усе можливе для відновлення миру та порядку).

6. Підтримуйте учнів у формуванні позитивних методів подолання стресу та страху, а також допоможіть їм обрати найкращі стратегії для тієї чи іншої ситуації. В першу чергу з’ясуйте, які саме методи і стратегії уже допомагали їм долати свої страхи чи переживання у минулому.

7. Відновіть відчуття “нормальності”: Будьте спокійні і зважені, заспокойте дітей і спробуйте максимально швидко повернутися до повсякденної рутини. У цьому вам допоможуть звичайні розмови – обговорення домашнього завдання і т.п., але при цьому уникайте додаткового тиску на дітей. Будь-яка поведінка, що може зашкодити іншим чи відволікати їх, є неприпустимою, однак пам’ятайте, що для такого поводження можуть бути певні причини.

8. Оголосіть хвилину мовчання, наприклад, на початку уроку. Поясніть дітям, що цим ми вшановуємо загиблих і постраждалих.

9. Зберіть максимум інформації про системи переадресації для дітей, що можуть потребувати додаткової допомоги і підтримки. Такі послуги можуть надаватися як на базі училища, так і спеціалістами державних установ і професійних організацій. Якщо в одного з учнів спостерігаються серйозні проблеми, які не зникають з плином часу, таку дитину варто спрямувати на отримання спеціалізованої допомоги.

10. Не забувайте піклуватися про себе – бережіть власне емоційне та фізичне здоров’я. Адже тільки здоровий педагог зможе підтримати та допомогти своїм учням. Діти, які бачать навколо себе впевнених, спокійних та бадьорих дорослих, швидше повертаються у норму.